Опис

Історія будівлі, яка на сьогодні відома, як Белзька районна лікарня сягає 1877 року, про те історичні записи про черниць філіального дому вказують на 1867 рік.

Прибуття сестер феліціянок до Белза було пов'язане з поділом існуючої, змішаної школи, яка існувала в Белзі з 1857 року. Пройшло десять років і 2 червня 1867 року рада Гміни Белз ухвалила поділ існуючої на той час школи на чоловічу і жіночу, зазначаючи при цьому, що в жіночій школі навчальну програму мають викладати черниці, сeстри Феліціянки.

(Сестри феліціянки — це католицька жіноча монаша конгрегація, заснована в 1855 році в Польщі святими Владиславом Боярським і Марією Луізою Скопмейер. Їх основна місія — освітня та соціальна діяльність. Сестри феліціянки займаються навчанням дітей і молоді, наданням соціальної допомоги та благодійною роботою. Конгрегація акцентує увагу на служінні найбільш потребуючим і поширенні християнських цінностей.)

Вже 15 червня, цього ж року, до міста прибувають перші законниці, серед них сестра Марія Стефанія Будзілович, яка як вчителька та настоятелька дому зайнялася організацією новоствореної школи.
   Хронологічно це був другий після львівського (заснованого в 1865 році) дім феліціянок на території цієї провінції.
   У серпні до Белза прибула друга вчителька - сестра Марія Євангеліста Денкер.
Про те велику роль у запрошенні Феліціянок до Белза відіграв місцевий духівник, ксьондз канонік Францішек Сементц,

(Канонік — це священнослужитель, який є членом канонічного капітулу і має відповідальність за управління катедральною церквою або важливим монастирем.)

Францішек Сементц – був головою місцевої шкільної ради в місті Белз. Він дбав про добробут сестер Феліціянок і належний розвиток школи у місті.

   Проходить десяток літ, як сестри феліціянки навчають дівчат у Белзі. І знову маємо важливу дату, 28 листопада 1877 рік,  ксьондз Францішек Сементц передає, нотаріально, Згромадженню сестер Феліціянок шкільне майно, а це мурований будинок з гонтовим дахом, дві господарські будівлі, двір, подвір’я, город, фруктовий сад, ставок і луг.
   Будівництво нової школи, на подарованій ділянці, розпочалося ще в рік дарування, і значний внесок у побудову зробили ксьондз Францішек Сементц та інші місцеві священники і власники навколишніх маєтків.
   Для отримання необхідних фінансових засобів для будівництва НОВОЇ школи, сестри проводили різноманітні заходи та акції для збору коштів. Будівництво було завершено дуже швидко, за два роки, в 1879.

У новій будівлі школи було п’ять навчальних класів. Одночасно колишню будівлю, в якій знаходилася школа, було адаптовано для потреб старої школи, а до монастиря феліціянок було добудовано каплицю.

Вона знаходилась на рівні другого поверху школи. Високі сходи з південною сторони, що вели до дверей аркоподібної форми. Фасад каплиці зачаровував боковими звісами і завершений невеликим трикутним фронтоном, обрамлений пілястрами. На фасаді кругле вікно, під яким знаходилась пара високих аркових вікон з профільованою штукатуркою та підвіконними карнизами. І звичайно привертав увагу дах. Над каплицею висока вежа для дзвону, восьмикутної форми, з арковими отворами, з пірамідальним куполом та хрестом на вершині.

Через кілька років після закінчення будівництва школи на стінах з'явилася вологість і грибок, що вимагало негайного ремонту. Фінансово в цьому питанні сестрам знову допоміг ксьондз Францішек Сементц.

   Відомо також, що у період 1867 по 1873 рок жіноча школа в Белзі була однокласною, а з 1873 року трьох класною. З 1892 року школа вже була чотирикласною, а врешті-решт з 1900того по 1910 рік - п’яти-класною.
   У 1880 році у школі навчалося 120 дівчат, за якими доглядали чотири сестри. Між ними було поділено завдання і кожна мала свої обов’язки, зокрема сестра Марія Хрістозома Войде опікувалася монастирським городом.

Крім освітньої роботи, сестри займалися доглядом за хворими в місті, а також, одразу по приїзду до Белзу (з 1867 року) опікувалися парафіяльним костелом «На Замочку» .
  

У 1909 році Белзький пробощ - Марцелій Хмура придбав у Белзі ділянку на вулиці Тадеуша Костюшка і побудував на ній Захоронку.

(Пробощ — це термін, що використовується в католицькій церкві для позначення священнослужителя, який є настоятелем конкретної парафії. В його обов'язки входять управління парафією, проведення богослужінь, надання духовної допомоги парафіянам, а також адміністративні та пастирські функції. Пробощ має відповідальність за всі аспекти церковного життя парафії, від проведення мес до організації церковних заходів і підтримки фінансової стабільності.)

Марцелій Хмура був членом Окружної шкільної ради, відповідального органу за управління освітою на рівні округу.

В такому випадку, релігійний  та освітній напрямок поєдналися і захоронка для дітей носила ім’я блаженного Якуба Стрепи. 26 березня 1909 року ксьондз Хмура підписав угоду з настоятелькою дому в Белзі Марією Магдалиною Боровською про те що опікуватися белзькою захоронкою будуть сестри Феліціянки. Остаточну угоду було підписано лише 19 січня наступного року, засвідчив цю ініціативу своїм підписом єпископ Владислав Бандурський.

Восени 1910 року філіальний будинок імені св.Вероніки в Белзі разом із захоронкою імені блаженного Якуба Стрепи перейшли під управління новоствореного згромадження сестер Феліціянок у Львові. Після чого ці одиниці функціонували без перешкод. В цей період у захоронці були також добудовані приміщення.

Під час Другої світової війни дім Феліціянок у Белзі перебував під німецькою окупацією. У квітні 1945 року, сестри були змушені виїхати з Белза до головного провінційного дому у Львові. Незадовго, сестри Феліціянки повернулися до міста і почали відбудову зруйнованої садиби. У той час сестри відкрили швейну гімназію, яка була єдиною професійною школою в цьому регіоні. Після корекції кордонів у 1951 році сестри виїхали до Польщі. За радянських часів у старій шкільній будівлі розміщувався шпиталь, а каплиця використовувалася як склад. На сьогоднішній день, у приміщенні колишнього комплексу сестер Феліціянок функціонує Белзька районна лікарня.

До слова:

Архітектура

Щодо архітектури, то будинок згромадження разом з каплицею і будівлею школи розташований на колишній вулиці Липовій 7. Комплекс складається з трьох будівель: двоповерхової шкільної будівлі, прилеглої до неї з півночі однонавної каплиці з пресбітерієм, спрямованим на захід, і одноповерхової будівлі монастиря, що прилягає до каплиці.
Фасад школи має дев'ять віконних осей, гладкий, розділений горизонтальним карнизом, і завершений карнизом під дахом. Південно-західний кут укріплений пілястрами. Фасад монастиря гладкий, без архітектурних деталей. Вхід розташований по центру. Каплиця знаходиться на рівні другого поверху школи, з використаним цокольним поверхом, доступна сходами з південного боку. Вхід має аркове завершення і обрамлений профільованою штукатуркою. Фасад каплиці одноповерховий, з боковими завісами і завершений невеликим трикутним фронтоном, обрамлений пілястрами. Нижній, використовуваний поверх відокремлений односкатним дахом. На фасаді є кругле вікно, під яким розташована пара високих аркових вікон з профільованою штукатуркою та підвіконними карнизами.

Над будівлею школи трисхилий дах, над каплицею та монастирем двосхилий. Над каплицею висока вежа для дзвону, восьмикутної форми, з арковими отворами, з пірамідальним куполом та хрестом на вершині.

Дизайн

Необароковий вівтар, величний і архітектурно багатий, одноповерховий, з високим і витонченим завершенням, прикрашений елегантними колонами, з боків оздоблений граційними завитками з вишуканою декорацією у вигляді листя аканта. У центральній частині розташований чудовий образ Матері Божої з Дитятком, який випромінює спокій і благодать. Верхня частина вівтаря має складну увігнуто-опуклу форму і вишукано стилізована під розкішне рококо, надаючи всій композиції особливого шарму та витонченості.

Вся територія сестер феліціянок відділена від вулиці муром з неоштукатуреної цегли. 

Стан збереження 

На сьогодні, комплекс Феліціянок у Белзі виглядає дещо інше, будівля школи і каплиці збережені з видимими пізнішими прибудовами. Північна частина  комплексу, так звана – монастирська, збереглася, але на ній добудували ще один поверх. Вхід до школи частково замурували, у на місці дверей з’явилося вікно. Каплиця ж змінилася найбільше, її розділили на два рівні, сходи і арковий вхід зникли, а фасад втратив свій фронтон, кругле вікно і красиві високі арочні віконця перетворилися на звичайні прямокутні віконні прорізи.

джерело - Kościoly i klasztory rzymskokatolickie na terenie dawnego wojewodstwa bełskiego.

Фото