Опис
Спочатку було невиразне фото у "Літописі червоної калини" за лютий 1939 року, з підписом "Стрілецька могила у Ваневі (Белзчина), висипана місцевою молоддю під проводом студента Ореста Менцінського в пам'ять поляглих членів Українських Армій у Визвольній Війні". Далі було кількамісячне "свербіння": збереглася чи ні, в якому стані, які деталі, обставини, історія? - Іван Щурко Архітектор, депутат Львівської обласної ради, громадський діяч, співзасновник "Незнаному воякови"
Із статті Івана Щурка, на сайті Історична Правда дізнаємося, що дослідження Стрілецької могили у Ванові було тривалим та з пригодами.
"Був у тій околиці, вирішив пошукати пам'ятник і відповіді!
Як пише пан Іван, його перше враження було суперечливе, адже могила ніби збереглася, але хрест пропорційно і стилістично був інший, перекошений, зварений "по сучасному". На його думку, це була відновлювальна робота початку 1990-их.
"Детальніше обстеження привело мне, в кутку цвинтаря, до решток автентичного клепаного хреста, вишуканої слюсарської роботи.
Зважаючи на давнє фото (і чіткий стилістичний перегук), могла це бути робота львісько-бібрецького коваля Михайла Стефанівського."
Ідентичний хрест ми можемо побачити на Білій горі у с. Підлисся Львівської області, як Пам'ятний хрест Маркіянові Шашкевичу . Сам проект пам'ятника зробив Олександр Лушпинський, а реалізував його Михайло Стефанівський, 1912. - останнє фото (Михайло Стефанівський - коваль, промисловець, філантроп, створив український стиль у ковальстві, розробив найсучасніші конструкції, підтримував українську промисловість і, як і інші патріоти своєї справи, ставив інтереси свої на останнє місце, не будуючи собі маєтків, ані накопичуючи статків...)
Дослідник, Іван Щурко, припускає, що автентичний хрест, який знаходиться в кутку кладовища, має очевидні сліди від вибуху і значної корозії і швидше за все був підірваний і демонтований, в радянські часи.
Із довідки про вищезгаданого активіста, студента-ініціатора встановлення хреста.
Орест Менцинський, син тодішнього пароха у Ваневі о. Юрія Менцинського. Всі члени цієї давньої священичої родини були національно свідомими і громадсько активними, зазнали переслідувань польськими органами держбезпеки. У 1947-48 роках, о. Юрій з дружиною Володимирою був ув'язнений у таборі "Явожно".
Як зазначає Іван Щурко, що рештки давнього та автентичного металевого хреста і його історія, мають надзвичайну цінність, бо є важливим елементом історичної української військової некрополістики.
фото і текст https://www.facebook.com/profile/100002420440874/search/?q=%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2