Опис

Одним з найдавніших збережених пам'яток Белза є Вежа-каплиця (під охоронним номером 491), що знаходиться на схід від ринкової міської площі.
Датою будівництва вежі-каплиці, вважають 1606 рік, про те походження будівлі й до сьогодні викликає суперечки. Деякі вважають її замковою вежею, інші ж усипальницею.

Археологічними розкопками, проведеними на цьому місці в 2003 році, встановлено існування кладовища задовго до спорудження цегляної вежі-каплиці, який ще у XVIII ст. значиться як ґрунт парохіяльний, ймовірно, церкви Св. Івана, то первісно споруда могла бути цвинтарною каплицею. Зведення каплиці-усипальниці на місці стародавньої церкви Святого Іоанна приписують Белзького хорунжому Андрію Снопковському, белзького воєводства на зламі XVI/XVII століть.
 
Каплиця виконана з ґотичної  цегли у вигляді неправильного шестикутника, а час, ремонти і реставрації затерли первісний вигляд вежі. Ще на початку XX ст. над її входом було поміщено плиту з зображенням гербу Равіч (дівчина сидить на ведмеді), з датою - 1606 та латинськими буквами з боків: A, Z, P, B, що розшифровуються як "Андрій [A] Снопковський [Z], прапорник [P] белзький [B]". 

Невідомо, доки вежа функціонувала, як каплиця, але вже від початку XIX ст. споруда, як приватна власність, переходила з рук в руки, використовувана на складські потреби, зокрема на склад муки, солі.

  З XVIII століття тут знаходився міський архів. Згодом будівля використовувалася для господарських потреб. Каплиця-усипальниця істотно постраждала під час двох світових воєн і в радянський період. 

Зараз, у приміщенні пам'ятки архітектури національного значення "Вежі-каплиці 1606 р." знаходиться виставковий зал Державного історико-культурного заповідника у місті Белз.

До речі, існує легенда про виникнення герба РАВIЧ (ГЕРБ РАВIЧ (pol. Rawicz, Rawa) – польський шляхетських герб. На золотому полі коронована діва з широко розведеними руками сидить на чорному ведмеді.)

Бартош Папроцький у гербовнику «Zrdcadlo Slawneho Margrabstwij Morawskeho» (1593) подає легенду, що цей герб із зображенням коронованої панни на ведмеді нібито з’явився в середньовічній Англії. У короля Карамберта було двоє дітей: синові він заповів корону, а доньці – свої скарби. Новий король, аби вони не потрапил до рук чужоземців, які сваталися до його сестри, наказав відвести її до лісу в лігво ведмедя. Прирік її на вірну смерть.

Дівчина стала щиро молитися – і хижий звір її не зачепив, а навпаки – врятував. Коли король побачив, як його сестра виїжджає з лісу на ведмедеві, перепросив її за свій учинок і дозволив одружитися з ким забажає. Королівна побралася з герцогом Лотарингії. Мали вони семеро синів. Деякі з них нібито вирушили до Чехії, а згодом осіли в Польщі в околицях міста Рави в Мазовії, від якого й походить назва герба. Узяли ж вони його собі, щоб ушанувати пам’ять про чудесний порятунок їхньої матері й передати нащадкам.

Як і інші гербові легенди, ця – яскравий зразок ренесансного літературного твору – також не мала нічого спільного зі справжнім походженням давнього герба Равiч. Напевно можна сказати лише, що постав він у Чеському королівстві, а звідти на початку XIVст. потрапив до Польщі. В Україні Равiч уживали переважно шляхетські роди мазовецького походження, що отримали тут землеволодіння."
                                                                                                                                Текст Oleg Odnorozhenko

джерело
https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com
https://belz.com.ua
https://genealogia.okiem.pl/zdjecie/168176/rawicz

Герб - Stemmata Polonica (opracowanie Insignia seu clenodia... Jana Długosza), tzw "Herbarz Arsenalski", wyd. ok. 1535, obecnie Paryż, Biblioteka Arsenalska

Фото

Контакти