У 1894 р. ця ж газета написала, що стінопис церкви виконав маляр Стефан Томасевич. Йому ж належав і живопис іконостасу. Освячена споруда кардиналом Сильвестром Сембратовичем 25 жовтня.

   Нещастна пригода лучила ся в селї Карові, равского повіта. Дня 17 н. ст. мая завалило ся в церкві руштованє, на котрім стояло шестеро людей, занятих при мальованю церкви. Трех робітників упало на землю і сильно покалїчило ся, один навіть так тяжко, що до доби помер. Прочі три ухопили ся бальків і спустили ся на долину неушкоджені. Дѣло 25.05.1893. Тобто, не все було так просто, як ми собі гадаємо.

Хто такий Стефан Томасевич? Це знаменитий український художник кінця 19 початку 20 століття. Мистецтвознавці Томасевича Стефана ставлять на рівні митців Корнила Устияновича, Івана Труша, Юліана Панькевича, Степан, Олекси Скрутка (1861-1914), Антона Пилиховського, Теофіла Терлецького.

   
   ТОМАСЕВИЧ СТЕПАН (1859, с. МИКУЛИНЦІ (ЗА ІН. ДАНИМИ — ЗБАРАЖ?) —1932) — МАЛЯР, ГРАФІК, КАРИКАТУРИСТ.

Навчався малярства у церковного маляра Іллі Копровського в Збаражі, згодом у Краківській школі красних мистецтв. У 1886–87-х рр. – навчався в школі при Краківській академії красних мистецтв.

   Мистецтвознавець В. Рубан звернула увагу на те, що у Степана Томасевича, навіть після Краківської академії мистецтв, до якої він вчився живопису в іконописця Копровського, переважають ознаки традиційного малярства.

Його твори: «Візія князя», «Напад татар на церкву», «Ой, не ходи, Грицю …», «Гагілки», «Сільська наука», «Квашення капусти» (див фото). У його творчій діяльності згадуються до десятка розмальованих церков Галичини.

   У 1890-х pp. Степан Томасевич разом з Корнилом Устияновичем розписував церкву в с. Бутинах. Крім того, малював декорації для театру товариства «Руська Бесіда»; був карикатуристом журналу «Страхопуд».

   Про декоратора-маляра Івана Зелиньского я не зміг знайти більшої інформації.

   Найбільш детально розпис Карівської церкви і його художників дослідив у своїй науковій праці ЛЕСІВ ТАРАС ВАСИЛЬОВИЧ УДК 75.046.3:27-526.62](477.83/.86)”19/20”(043.5) ІКОНОПИС ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ І ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС.

   Іл. 3.1.7. Зелинський І., Томасевич С. Фрагмент празничного ряду іконостаса церкви Священномучениці Параскеви в с. Карів (Сокальський р-н, Львівська обл.). 1893 р. Фото Т. Лесіва.

   Іл. 3.1.8. Зелинський І., Томасевич С. Апостольський ряд іконостаса церкви Священномучениці Параскеви в с. Карів (Сокальський р-н, Львівська обл.). 1893 р. Фото Т. Лесіва.

   Також, хочемо зазначити, що на стінному розписі нашої церкви (окрім іконостасу) оригінального малярства згаданих митців збереглося небагато. Бо за останні сто років до реставрації церкви залучалися, як кажуть, «богомази».

 

Автор статті - Юрій Крамар 
https://www.facebook.com/jurij.kramar